ВѢдомость

за 1808 годъ

Киевской Епархіи Васильковского повѣта, владѣнія Господина Графа Браницкого, въ селѣ Пѣвняхъ церкви во имя Іоанна Златоустаго деревянная однопредѣлняя, въ ней сосуды серебренніе визолоченніе різнице средстенного.

При ней священно - и Церковно – Служители:

              Первой части Благочинный священникъ Іоаннъ Шараевский 

              Сколько кому отроду летъ – 40

              Кто каковъ въ чтеніи, дячки и пономари, въ нотномъ пѣніи - Читать и   

              петь хорошо можетъ

              Обучался ли чему въ семенаріи или нѣтъ и въ нотномъ пеніи - Обучался

              въ бывшей Житомирской Академіи по протчимъ классамъ и риторики

              Кто какого званія незараженъ ли пянственною страстію и не бывалъ ли         

              чем оштрафованъ - пречестнаго и не былъ ни въ какихъ порокахъ.

              Кто изъ какого званія когда, и куда и въ какое званіе произведенъ или 

              опредѣленъ и гдѣ прежде былъ - Сынъ Священническій 1792 года мая

              26го дня унѣятскимъ Епископомъ Архіереемъ Гловнѣвскімъ къ

              означенной Церквѣ во Священника рукоположенъ, и Грамотою

              утвержденъ 1794 года Ноября 13го дня, каневскимъ протоіереемъ

              Іоанномъ Крупою, на православіе присоединенъ 1795 года Декабря 7го

              по резолюціи Митрополита Самуила изъ кіевской духовной дикастеріи 

              указом откритимъ опредѣленъ а 1797 года Июля 19го дня митрополитомъ

              Іерофеемъ грамотою утвержденъ

              Женат, вдовъ, или холостъ - женат 

              У него сыны – Іоаннъ, 10 лет, обучается въ Кіевской Академіи

                                           Антонъ, 8 лет, обучается русской грамоте

                                           Елеферій, 6 лет, обучается русской грамоте

                                           Палладій, 3 года, за малолетствомъ не обучается

            Дьячек Кирилл Самойловичъ

                  Сколько кому отроду летъ – 23

                  Кто каковъ въ чтеніи, дячки и пономари, въ нотномъ пѣніи - Исправе

                  и нотному пению обучается

                  Обучался ли чему въ семенаріи или нѣтъ и въ нотномъ пеніи –

                  Необучался

                  Кто какого званія незараженъ ли пянственною страстію и не бывалъ

                  ли чем оштрафованъ - изрядного состоянія

                  Кто изъ какого званія когда, и куда и въ какое званіе произведенъ или 

                  опредѣленъ и гдѣ прежде былъ - Сынъ умершаго Священника 

                  Семеона Самойловича, изъ дѣтства, при вышеписанной Церквѣ

                  находился и по ревизіи преписанъ Панамеремъ, а сего 1808 Года Его

                  Высокопреосвященствомъ Серапіономъ Митрополитомъ Кіевскимъ и

                  Галицкимъ къ сей же Церквѣ произведенъ во стихарного дячка

                  Женат, вдовъ, или холостъ – холостъ

В Церквѣ есть ли поучительнія книги и читаются ли? А обучавшиеся  сочиняют ли, и сказиваются? - есть и читаются, а несочиняются

У кого ризніца въ сохраненіи и въ цѣлости ли состоитъ? - Въ Церквѣ и все въ цѣлости состоитъ подъ вѣдомомъ Благочинного и ктитора

Естьли описъ  ризницѣ и утварямъ Церковнымъ? - Имѣются исправные

У кого Цѣрковнія деньги въ сохраненіи и вѣрноли въ приходъ вступающіе въ расходъ употребляэміе записиваются - У Ктитора Григорія Осипенка, который вступающіе въ приходъ, и употребляеміе въ расходъ вѣрно записываетъ 

Метричніе и исповѣднія книги хранятся ли въ Церквѣ или гдѣ особо? - Хранятся въ Цѣркве

Нетъ ли недостатка въ книгахъ Церковнаго круга икакихъ именно – Нетъ

Сколько въ приходѣ обоего пола порознь душъ и по числу онихъ указнихъ дворовъ - Душъ мужеска пола - 482, женска - 519ть. Указнихъ дворовъ - 120ть.

Сколько пахотной земли и сѣнокосныхъ покосовъ - По писцевой дачи въ 1755 году октября 4-го дня данной отъ прежняго владѣльца старости Бѣлоцерковского Вандалинамнишки пахотной земли на три поля раздѣленной 50-ть а съ сенокоснихъ покосовъ 10-ть десятинъ котораго землею пользовались Священно- и Церковно- Служители до 1800 года; а въ томъ году июля 5-го нынѣшнимъ Господиномъ Графомъ Браницкимъ отобрата, а только отмѣренно указного.  

Производится ли откуда руга и какая деньгами или хлѣбомъ - Непроизводится, а довольствуются Священно- и Церковно- Служители доброохотнимъ от прихожанъ подаяніемъ

Въ приходѣ сей Церкви нетъ ли раскольниковъ и ежели есть изъ какого званія – Нѣтъ

Въ какомъ растояніи отъ Церкви приходъ и ближайшіе смежніе Церкви состоятъ и принадлежащея деревни - Приходъ растояниемъ от Церкви въ самомъ селеніи въ полъверсты, асъ принадлежащим къ нему владения латинского Бискупа волинського и житомирского Цоцошевского въ откупѣ Посесора Господина Римско Католицкого закона Яна Хоецкого  деревнями дмитровкою и волицею въ 3-хъ верстахъ - ближайшие отъ Церкви отстоятъ въ селѣ Кожанкахъ Николаевская въ 5-ти въ селѣ Трилѣсахъ Успенская в 6-ти верстахъ.

Кто прихожане - Шляхетныхъ - 106-ть, Посполитыхъ - 376-ть

Використання цього матеріалу дозволено тільки при умові посилання  на наш сайт

________________________________________________________________________

                                                        Пояснення до таблиці

До пункту "У кого Цѣрковнія деньги въ сохраненіи и вѣрноли въ приходъ вступающіе въ расходъ употребляэміе записиваются - У Ктитора Григорія Осипенко" - староста обирається парафіянами, а ктитор призначається військовим командуванням. З цього ми робимо висновок, що у цей час в селі були розміщені війська і церква була полковою.

   До пункту "Сколько пахотной земли и сѣнокосныхъ покосовъ" треба надати пояснення яке ми знайшли у книжці відомого сучасного історика Євгена Чернецького "Історія Білої Церкви":

"З кінця ХVІ століття Білоцерківщина була староством - королівським маєтком, з якого чверть прибутків йшла на утримання коронного війська. Посада старости надавалася королем і була дуже прибутковою. Староста керував наданим маєтком певний термін, а частіше довічно і намагався отримати наступне призначення для свого сина чи родича. Останній Білоцерківський староста належав до відомого аристократичного роду чеського походження графів Мнішхів. Очевидно, найбільш відомим представником цього роду в Речі Посполитій була Марина Мнішех (1588/1589-1614) - дружина Лжедмитрія І та Лжедмитрія ІІ. Її часто та помилково називають Мариною Мнішек, хоча таким прізвищем писався один дрібношляхетний рід.

   Родичем Марини був Єжи-Август Мнішех, який до прізвища іноді додавав ще давній родовий придомок Вандалін. Народився він у 1715 році та був одним з найвпливовіших діячів свого часу в Речі Посполитій. Його другий шлюб з графинею Марією-Амалією Брюґль - дочкою графа Генріха Брюґля, улюбленого міністра польського короля, великого князя литовського та саксонського курфюрста Августа ІІІ, - дозволив отримати низку важливих посад та фактично керувати країною (його партія була відома як камарилья Мнішха). Був він коронним ловчим (1732-1736 рр.), підкоморієм Великого князівства Литовського (1736-1742 рр.), надвірним коронним маршалком (1742-1767 рр.), генеральним великопольським старостою (1757-1778 рр.), краківським каштеляном (1773-1778 рр.) та володів багатьма великими та багатими староствами. Серед останніх було і Білоцерківське староство, яке він отримав у 1755-х роках після князів Яблоновських.

   ... В 1774 р. Білоцерківське староство сейм перетворив у приватне володіння та подарував королю Станіславу-Августу Понятовському, який у свою чергу подарував його великому коронному гетьману Францишку-Ксаверію Браницькому. Проте за графом Мнішхом було застережене довічне володіння цим величезним маєтком. Помер він 15 жовтня 1778 р. і лише після цього Браницький вступив у володіння маєтком, яке від тоді називалося Білоцерківським графством."

   До пункту "Производится ли откуда руга и какая деньгами или хлѣбомъ" - у царській імперії ругою називалась платня священо- та церковнослужителям за цілий рік. Греко-московська церква (так в ті часи називався московська православна церква) здебільшого фінансувалась з державних коштів. Подекуди були випадки, що це робили багаті землевласники. Але з самого початку ругою не були гроші, це було у вигляді надання натурального продукту, тобто зерна. З нашої відомості ми бачимо, що з того часу, як ці теріторії після 2-го поділу Речі Посполитої у 1793 році увійшли до складу Російської імперіїї та аж до цього 1808 (що складає 15 років), місцева церква була на самофінансуванні.

                                                                                                                                   Оновлено 21.07.2015

Використання матеріалів нашого сайту, а ні в друкованій продукції, а ні в інших виглядах

НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ

Ми чекаємо на Ваші листи

Звертатися за електронною адресою info@zolotoustivska-zerkva-pivni.com

Ми також шукаємо всіх небайдужих до справи ремонтування і збереження дерев'яної церкви села Півні.

Для добровільних пожертв :
Монобанк картка
4441 1144 4888 3759

Звертайтеся до нас за телефоном +38(050)741-75-96

Координатором ремонтних робіт - є настоятель храму о. Іван (Тригуб)