Родини - О, П, Р, С

Гостинно запрошуємо!

Сайт цекровної громади сіл Півні та Дмитрівка Фастівського району Київської області

Засновано 03.10.2013

Родини - О, П, Р, С

 

Сім'ї ХVІII-ХХ століття

 

Тут Ви можете знайти перелік прізвищ людей, що проживали у селах Півні, Дмитрівка, Волиця та Забара Песківка та були прихожанами церкви Іоана Золотоуста, а також тут згадуються прізвища священо та церковнослужителів, та людей з других сіл і міст, що брали участь у релігійних таїнствах та були записані у церковних книгах кінця ХVІII початку ХХ століттях.

 

Деякі прізвища жителів наших сіл в різні роки були записані порізному. Це залежало у першу чергу від вимови, грамотності записувача, а також від того, як він перекладав (або не перекладав) прізвище на російську мову. Типовим прикладом для цього є прізвище Врублєвський, яке на початку ХІХ ст. писарі записали як Рубльовський. Тому деякі прізвища у нашому переліку будуть записані з іх різновидом у дужках.

 

Сучані українські прізвища формувалися під впливом польської мови, а пізніше під впливом російської. Але є дещо типове й суто для української. Це суфікси -енко та -ук, які вживалися у значенні молодший. Скоріше за все, це була традиція побутової української мови, яка з часом зникла. Тому й зустрічаються у нашому переліку такі прізвища як Палій -Пальчук, Бова-Бовенко що вказують на родинні зв'язки пердставників цих прізвищ.

 

Обремський,

Овдієнко-родина проживала в Півнях з ХVIII ст., Іосиф Овдієнко з 1850 року був старостою церкви,

Овсієнко,Окульський, Омельченко, Омеляненко (Омельяненко), Омеляновський, Онуфрієв,

Орел (Орленко, Орлюк), Орлівський, Опанасюк, Осиньский,

Осипенко (Іосипенко, Іосифенко, Йосипенко)-родина проживала в Півнях з ХVIII ст, у 1795-1815 Григорій Йосипович Іосипенко був ктитором нашої церкви,

Осмоловський (Смоловський)-шляхетна родина жила у Дмитрівці з ХVIII ст., Остапенко, Остренко, Островський,

 

Павленко (Павличенко),

Павлівський--шляхетна родина жила у Півнях з ХVIII ст.,

Пазич (Пазченко)-родина проживала у Волиці з ХVIII ст.,

Палій (Пальчук), Папроцький,

Пашківський (Пашковський)-родина псаломщика проживала в Півнях

на початку ХХ ст.,

Пергарутенко, Песлячка, Петренко, Петровський, Петрушенко, Пеньківський, Півлевський, Півченко, Плесецький,

Полешук (Полішук, Полещук)-родина проживала в Півнях з ХVIII ст.,

Помазанський,

Попроцький-шляхетна родина проживала у Дмитрівці з ХVIII ст.,

Потибенько, Прилуцький, Присяжнюк, Прокопенко,

Проценко-родина проживала в Півнях у ХІХ ст,

Пустовіт (Пустовойт)-родина проживала в Півнях та Дмитрівці з ХVIII ст.,

 

Рак, Рачук, Реминський,

Рибак (Рибальченко, Рибаченко)-родина прожива у Півнях і Дмитрівці з ХVIII ст.,

Ровінський (Ровинський)-шляхетна родина жила у Дмитрівці з ХVIII ст.,

Рябченко,

 

Садовський, Самойленко, Самойлович, Сапончук, Сарнавський, Саскій, Сєраков, Сидоренко, Синявський, Сичинський, Сидько, Скароканівський,

Сквирчинський (Сква(о)рчинський, Скорчинський)-шляхетна родина жила у Волиці з ХVIII ст.,

Скидень, Скрипка, Скуз, Скульський, Сливницький, Сліпаченко (Слипаченко), Сміявець, Смоловський, Смульський (Смільський), Сова, Совенко, Солодкий, Сосницький, Старовойтенко, Стеблівський,

Стефаненко-родина проживала в Півнях з ХVIII ст.,

Стовбенко, Стороженко, Страшинський (Штрашинський),

Струтинський-шляхетна родина жила у Дмитрівці з ХVIII ст.,

Ступницький (Ступінецький), Султенко,

Сускій (Саскій) -родина священиків що була родичами Півнянського диякона Кудрицького у XIX ст., приїжджаючи в гості інколи правили служби,

 

 

 

 

 

 

 

 

І

О

А

Н

 

З

О

Л

О

Т

О

У

С

Т

 

Величний Храм стоїть в селі

Хрестом торкається небес.

Вже майже триста літ стоїть

Для благодаті та чудес.

 

То чудо пережить війну,

Радянських літ розруху.

Навіки предки збудували.

Нащадкам радість дарували.

 

За благодаттю до небес

Усюди люд мов плив рікою

Ошатно вдягнені батьки

Вели сімейство за собою.

 

І веселились села всі

І Храм їм радо посміхався

І сповіщали дзвони радо

Зв’язок із Богом розпочався.

 

Тепер не те. Храм почорнів.

Один дзвін тріснув і ридає.

До Храму люд байдужий став,

Бо крила мати не бажає.

 

Та Храм взиває до небес.

Це ще одне з його чудес.

Байдужим благодать просить.

До Бога серце підносить.

 

Тамара Святецька