Родини - К, Л, М, Н

Гостинно запрошуємо!

Сайт цекровної громади сіл Півні та Дмитрівка Фастівського району Київської області

Засновано 03.10.2013

Родини - К, Л, М, Н

Сім'ї ХVІII-ХХ століття

 

Тут Ви можете знайти перелік прізвищ людей, що проживали у селах Півні, Дмитрівка, Волиця та Забара Песківка та були прихожанами церкви Іоана Золотоуста, а також тут згадуються прізвища священо та церковнослужителів, та людей з других сіл і міст, що брали участь у релігійних таїнствах та були записані у церковних книгах кінця ХVІII початку ХХ століттях.

 

Деякі прізвища жителів наших сіл в різні роки були записані порізному. Це залежало у першу чергу від вимови, грамотності записувача, а також від того, як він перекладав (або не перекладав) прізвище на російську мову. Типовим прикладом для цього є прізвище Врублєвський, яке на початку ХІХ ст. писарі записали як Рубльовський. Тому деякі прізвища у нашому переліку будуть записані з іх різновидом у дужках.

 

Сучані українські прізвища формувалися під впливом польської мови, а пізніше під впливом російської. Але є дещо типове й суто для української. Це суфікси -енко та -ук, які вживалися у значенні молодший. Скоріше за все, це була традиція побутової української мови, яка з часом зникла. Тому й зустрічаються у нашому переліку такі прізвища як Палій -Пальчук, Бова-Бовенко що вказують на родинні зв'язки пердставників цих прізвищ.

 

Каковський-родина священика жила у Півнях на прикінці XIX ст. початку ХХ ст, Каліновський-родина дячка жила у Півнях у XIX ст.,

Камінський, Канєвський,

Капшук-родина проживала у Волиці з ХVIII ст.,

Карасюренко, Карпенко, Квітченко, Кирпенко,

Кобилінський (Кобєлинський, Кобелеський)-шляхетна родина жила у Дмитрівці з ХVIII ст.,

Коваленко, Кодинець, Козирський,

Козлівський (Козловський)-шляхетна родина жила у Дмитрівці з ХVIII ст., Коломієць, Коломійченко, Комаровський, Коратун, Корбут, Корженіовський, Кориніовський, Корінчевський, Коритовський, Корнієнко, Корнєєв, Космінський, Костецький, Кравченко, Красовський, Крейтар, Криворучко, Кривошия (Кривошея)-родина проживала у Волиці з ХVIII ст.,

Крупа, Кудієнко,

Кудрицький-родина диякона жила у Півнях у ХІХ ст,

Кузьменко-родина проживала уВолиці з ХVIII ст.,

Кулевський, Кульчицький, Курівський, Куценко, Кучеренко, Кушнир (Кушнір),

 

Лавриненко, Лазарев, Лакейда, Лапша,

Лащевський-родина греко-уніатського священика жила у Волиці у XIX ст.,

Ливицький (Левицький)-родина паламара жила у Півнях у XIX ст.,

Линник (Лінник)-родина проживала у Волиці з ХVIII ст.,

Литвиненко, Лісоцький (Лісовський, Лисовський), Лозинський, Лукановський, Лукашевич, Любарский, Лященко, Лящук, Лященко,

 

Мазій (Мазієнко, Мазейчук)-родина проживала у Півнях з ХVIII ст,

Максименко, Малюк (Маліченко), Малярчук, Маркевич, Мартинюк,

Матушевич (Мартушевич, Матусевич, Мартусевич)-шляхетна родина жила у Дмитрівці з ХVIII ст.,

Марусенко-родина проживала у Півнях

Масло,

Медяний(Медяненко)-родина проживала в Півнях з ХVIII ст., Мартин Петрович Медяний з 1873 року був старостою церкви,

Мельник (Мельниченко, Мельничук), Мівченко,

Мізецький-родина священика жила у Півнях у XIX ст.,

Миколаєнко, Миколаєвський, Минаківський, Мироненко (Миронов), Михайленко (Міхайленко),

Мізецький-родина священиків жила у Півнях у XIX ст.,

Михалєвський, Мойсеєв, Моргун, Москаленко, Мошківський, Мужировський, Музика (Музиченко),

 

Нагінай (Нагінеєнко), Науменко, Недашківський,

Нелипович-просвирня ХІХ ст,

Ничик, Ніколаєнко, Новицький, Норець,

 

 

Оновлено 18.03.2018

 

 

 

Використання матеріалів нашого сайту, а ні в друкованій продукції, а ні в інших виглядах

НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ

 

Ми чекаємо на Ваші листи

Звертатися за електронною адресою info@zolotoustivska-zerkva-pivni.com

 

 

Ми також шукаємо всіх небайдужих до справи ремонтування і збереження дерев'яної церкви села Півні. Звертайтеся до нас за телефоном +38(098)659-32-59

Координатором ремонтних робіт - є староста Катерина Миколаївна

 

Величний Храм стоїть в селі

Хрестом торкається небес.

Вже майже триста літ стоїть

Для благодаті та чудес.

 

То чудо пережить війну,

Радянських літ розруху.

Навіки предки збудували.

Нащадкам радість дарували.

 

За благодаттю до небес

Усюди люд мов плив рікою

Ошатно вдягнені батьки

Вели сімейство за собою.

 

І веселились села всі

І Храм їм радо посміхався

І сповіщали дзвони радо

Зв’язок із Богом розпочався.

 

Тепер не те. Храм почорнів.

Один дзвін тріснув і ридає.

До Храму люд байдужий став,

Бо крила мати не бажає.

 

Та Храм взиває до небес.

Це ще одне з його чудес.

Байдужим благодать просить.

До Бога серце підносить.

 

Тамара Святецька