Н

Гостинно запрошуємо!

Сайт цекровної громади сіл Півні та Дмитрівка Фастівського району Київської області

Засновано 03.10.2013

Родини на літеру Н

Родина Ничик (Нічік)

 

Історична довідка: за даними, що ми маємо на сьогодні, родина Ничик з'являється у парафії Золотоустівської церкви у слободі Волиця у ХIХ може навіть у ХVIII столітті.

Волиця була фільварком - сільськогосподарським та промисловим підприємством того часу.

Волицький фільварок належав до чотирьох фільварків Фастівського ключа. Вирощувана на околишніх ланах сільськогосподарська продукція звозилась до фільварку та там перероблялась. Фільварок давав роботу багатьом місцевим родинам.

 

На початку ХХ століття у 1915 році житель села Волиці Данило Ничик (Нічік) одружився з Олександрою Козлівською про що ми маємо запис:

 

9-тый брак по счету

11 мая 1915 года

Жених-деревни Волицы крестьянинъ Даніилъ Тимофеевъ Ничикъ, православного исповедания, первымъ бракомъ, 19 лет

Невеста-деревни Дмитровки крестьянка Александра Терентиева Козловская, православного исповедания, первым браком, 19 лет

Поручители

по-жениху: д.Волицы крестьяне Їоаннъ Павловъ Кулиниченко и Петръ Саввовъ Кривошея

по-невесте: д.Дмитровки крестьяне Никифоръ Ивановъ Павленко и Василій Марковъ Татаринскій

Від нащадків цього подружжя, що сьогодні проживають в Росії, ми отримали старі світлини родини Ничик та сімейні спогади:

 

 

Иван Данилович Ничик, родился в 1915 году в селе Волица

Фастовского района. Со своей женой Татарниковой Натальей

Дмитриевной 1912 года рождения уроженки села Енотаевка

Астраханской области, познакомился на Украине, когда та

была в ссылке. Потом, приблизительно в 1936 году, они уехали

с Украины в село Енотаевка к матери его жены и в 1937 году

зарегистрировали брак.

В 1941 году Иван Данилович Ничик был призван в армию.

7го февраля 1943 года он погиб в боях при защите Ленинграда.

 

 

Іван Данилович Ничик (19150-1943)

Его сын Леонид Иванович родился в 1938 году в селе

Енотаевка Астраханской области.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Леонід Іванович з дружиною

 

Леонид Ивановч Ничик 1938

 

 

После войны в село Енотаевку приезжала в гости сестра Ивна Даниловча. Ее имя пока не известно. Также в селе Дмитровка жила родня по фамилии Козловские (имена тоже не известны). Последние фото присланные из с. Дмитровки были датированы 1962 годом.

 

Іван Данилович Ничик загинув від уламку снаряда. Похований під Ленінградом. Був нагороджений орденом "Червоної Зірки" та медаллю за оборону Ленінграда.

Про його військовий подвиг читайте більше на сторінці "2-га Світова Війна".

 

 

 

 

 

Родина Норець

 

Історична довідка: за даними, що ми маємо на сьогодні, родина Норців проживала в Півнях вже у ХVIII ст.

Ми маємо запис від 4 лютого 1792 року про нарождення сина Семена у родині тодішнього паламара нашої церкви Іоакима Норця та його дружини Агафії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Федір Норець - військовий танкіст. Загинув у червні 1941 року. Читайте також на сторінці "2-га світова війна"

 

 

 

Оновлено 15.01.2016

 

 

 

Використання матеріалів нашого сайту, а ні в друкованій продукції, а ні в інших виглядах

НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ

 

Ми чекаємо на Ваші листи

Звертатися за електронною адресою info@zolotoustivska-zerkva-pivni.com

 

 

Ми також шукаємо всіх небайдужих до справи ремонтування і збереження дерев'яної церкви села Півні. Звертайтеся до нас за телефоном +38(098)659-32-59

Координатором ремонтних робіт - є староста Катерина Миколаївна

Ни

 

Величний Храм стоїть в селі

Хрестом торкається небес.

Вже майже триста літ стоїть

Для благодаті та чудес.

 

То чудо пережить війну,

Радянських літ розруху.

Навіки предки збудували.

Нащадкам радість дарували.

 

За благодаттю до небес

Усюди люд мов плив рікою

Ошатно вдягнені батьки

Вели сімейство за собою.

 

І веселились села всі

І Храм їм радо посміхався

І сповіщали дзвони радо

Зв’язок із Богом розпочався.

 

Тепер не те. Храм почорнів.

Один дзвін тріснув і ридає.

До Храму люд байдужий став,

Бо крила мати не бажає.

 

Та Храм взиває до небес.

Це ще одне з його чудес.

Байдужим благодать просить.

До Бога серце підносить.

 

Тамара Святецька

 

Но